| | | | |
| нерозкріпа́чений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нерозкріпа́чений | нерозкріпа́чена | нерозкріпа́чене | нерозкріпа́чені |
| родовий | нерозкріпа́ченого | нерозкріпа́ченої | нерозкріпа́ченого | нерозкріпа́чених |
| давальний | нерозкріпа́ченому | нерозкріпа́ченій | нерозкріпа́ченому | нерозкріпа́ченим |
| знахідний | нерозкріпа́чений, нерозкріпа́ченого | нерозкріпа́чену | нерозкріпа́чене | нерозкріпа́чені, нерозкріпа́чених |
| орудний | нерозкріпа́ченим | нерозкріпа́ченою | нерозкріпа́ченим | нерозкріпа́ченими |
| місцевий | на/у нерозкріпа́ченому, нерозкріпа́ченім | на/у нерозкріпа́ченій | на/у нерозкріпа́ченому, нерозкріпа́ченім | на/у нерозкріпа́чених |
