| | | | |
| нерозумі́ючий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нерозумі́ючий | нерозумі́юча | нерозумі́юче | нерозумі́ючі |
| родовий | нерозумі́ючого | нерозумі́ючої | нерозумі́ючого | нерозумі́ючих |
| давальний | нерозумі́ючому | нерозумі́ючій | нерозумі́ючому | нерозумі́ючим |
| знахідний | нерозумі́ючий, нерозумі́ючого | нерозумі́ючу | нерозумі́юче | нерозумі́ючі, нерозумі́ючих |
| орудний | нерозумі́ючим | нерозумі́ючою | нерозумі́ючим | нерозумі́ючими |
| місцевий | на/у нерозумі́ючому, нерозумі́ючім | на/у нерозумі́ючій | на/у нерозумі́ючому, нерозумі́ючім | на/у нерозумі́ючих |
