| нерухо́мість1 – іменник жіночого роду | ||
| (від: нерухомий – який, не рухається) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нерухо́мість | |
| родовий | нерухо́мості | |
| давальний | нерухо́мості | |
| знахідний | нерухо́мість | |
| орудний | нерухо́містю | |
| місцевий | на/у нерухо́мості | |
| кличний | нерухо́мосте* |