| нестеме́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нестеме́нний | нестеме́нна | нестеме́нне | нестеме́нні |
| родовий | нестеме́нного | нестеме́нної | нестеме́нного | нестеме́нних |
| давальний | нестеме́нному | нестеме́нній | нестеме́нному | нестеме́нним |
| знахідний | нестеме́нний, нестеме́нного | нестеме́нну | нестеме́нне | нестеме́нні, нестеме́нних |
| орудний | нестеме́нним | нестеме́нною | нестеме́нним | нестеме́нними |
| місцевий | на/у нестеме́нному, нестеме́ннім | на/у нестеме́нній | на/у нестеме́нному, нестеме́ннім | на/у нестеме́нних |
| [розм.] | ||||