| | | | |
| нетямкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нетямкува́тий | нетямкува́та | нетямкува́те | нетямкува́ті |
| родовий | нетямкува́того | нетямкува́тої | нетямкува́того | нетямкува́тих |
| давальний | нетямкува́тому | нетямкува́тій | нетямкува́тому | нетямкува́тим |
| знахідний | нетямкува́того, нетямкува́тий | нетямкува́ту | нетямкува́те | нетямкува́тих, нетямкува́ті |
| орудний | нетямкува́тим | нетямкува́тою | нетямкува́тим | нетямкува́тими |
| місцевий | на/у нетямкува́тому, нетямкува́тім | на/у нетямкува́тій | на/у нетямкува́тому, нетямкува́тім | на/у нетямкува́тих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
