| неуга́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуга́вний | неуга́вна | неуга́вне | неуга́вні |
| родовий | неуга́вного | неуга́вної | неуга́вного | неуга́вних |
| давальний | неуга́вному | неуга́вній | неуга́вному | неуга́вним |
| знахідний | неуга́вний, неуга́вного | неуга́вну | неуга́вне | неуга́вні, неуга́вних |
| орудний | неуга́вним | неуга́вною | неуга́вним | неуга́вними |
| місцевий | на/у неуга́вному, неуга́внім | на/у неуга́вній | на/у неуга́вному, неуга́внім | на/у неуга́вних |