| неугно́єний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неугно́єний | неугно́єна | неугно́єне | неугно́єні |
| родовий | неугно́єного | неугно́єної | неугно́єного | неугно́єних |
| давальний | неугно́єному | неугно́єній | неугно́єному | неугно́єним |
| знахідний | неугно́єний | неугно́єну | неугно́єне | неугно́єні |
| орудний | неугно́єним | неугно́єною | неугно́єним | неугно́єними |
| місцевий | на/у неугно́єному, неугно́єнім | на/у неугно́єній | на/у неугно́єному, неугно́єнім | на/у неугно́єних |