| | | | |
| неудоскона́лений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | неудоскона́лений | неудоскона́лена | неудоскона́лене | неудоскона́лені |
| родовий | неудоскона́леного | неудоскона́леної | неудоскона́леного | неудоскона́лених |
| давальний | неудоскона́леному | неудоскона́леній | неудоскона́леному | неудоскона́леним |
| знахідний | неудоскона́лений, неудоскона́леного | неудоскона́лену | неудоскона́лене | неудоскона́лені, неудоскона́лених |
| орудний | неудоскона́леним | неудоскона́леною | неудоскона́леним | неудоскона́леними |
| місцевий | на/у неудоскона́леному, неудоскона́ленім | на/у неудоскона́леній | на/у неудоскона́леному, неудоскона́ленім | на/у неудоскона́лених |
