| | | | |
| неупере́джений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | неупере́джений | неупере́джена | неупере́джене | неупере́джені |
| родовий | неупере́дженого | неупере́дженої | неупере́дженого | неупере́джених |
| давальний | неупере́дженому | неупере́дженій | неупере́дженому | неупере́дженим |
| знахідний | неупере́джений, неупере́дженого | неупере́джену | неупере́джене | неупере́джені, неупере́джених |
| орудний | неупере́дженим | неупере́дженою | неупере́дженим | неупере́дженими |
| місцевий | на/у неупере́дженому, неупере́дженім | на/у неупере́дженій | на/у неупере́дженому, неупере́дженім | на/у неупере́джених |
