| | | | |
| неурівнова́жений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | неурівнова́жений | неурівнова́жена | неурівнова́жене | неурівнова́жені |
| родовий | неурівнова́женого | неурівнова́женої | неурівнова́женого | неурівнова́жених |
| давальний | неурівнова́женому | неурівнова́женій | неурівнова́женому | неурівнова́женим |
| знахідний | неурівнова́жений, неурівнова́женого | неурівнова́жену | неурівнова́жене | неурівнова́жені, неурівнова́жених |
| орудний | неурівнова́женим | неурівнова́женою | неурівнова́женим | неурівнова́женими |
| місцевий | на/у неурівнова́женому, неурівнова́женім | на/у неурівнова́женій | на/у неурівнова́женому, неурівнова́женім | на/у неурівнова́жених |
