| | | | |
| неустано́влений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | неустано́влений | неустано́влена | неустано́влене | неустано́влені |
| родовий | неустано́вленого | неустано́вленої | неустано́вленого | неустано́влених |
| давальний | неустано́вленому | неустано́вленій | неустано́вленому | неустано́вленим |
| знахідний | неустано́влений | неустано́влену | неустано́влене | неустано́влені |
| орудний | неустано́вленим | неустано́вленою | неустано́вленим | неустано́вленими |
| місцевий | на/у неустано́вленому, неустано́вленім | на/у неустано́вленій | на/у неустано́вленому, неустано́вленім | на/у неустано́влених |
