| неуче́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуче́ний | неуче́на | неуче́не | неуче́ні |
| родовий | неуче́ного | неуче́ної | неуче́ного | неуче́них |
| давальний | неуче́ному | неуче́ній | неуче́ному | неуче́ним |
| знахідний | неуче́ний, неуче́ного | неуче́ну | неуче́не | неуче́ні, неуче́них |
| орудний | неуче́ним | неуче́ною | неуче́ним | неуче́ними |
| місцевий | на/у неуче́ному, неуче́нім | на/у неуче́ній | на/у неуче́ному, неуче́нім | на/у неуче́них |