| | |
| неха́яти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | неха́яти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | неха́ймо |
| 2 особа | неха́й | неха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | неха́ятиму | неха́ятимемо, неха́ятимем |
| 2 особа | неха́ятимеш | неха́ятимете |
| 3 особа | неха́ятиме | неха́ятимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | неха́ю | неха́ємо, неха́єм |
| 2 особа | неха́єш | неха́єте |
| 3 особа | неха́є | неха́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| неха́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | неха́яв | неха́яли |
| жін. р. | неха́яла |
| сер. р. | неха́яло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| неха́явши |
