| не́хтувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | не́хтувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | не́хтуймо | |
| 2 особа | не́хтуй | не́хтуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | не́хтуватиму | не́хтуватимемо, не́хтуватимем |
| 2 особа | не́хтуватимеш | не́хтуватимете |
| 3 особа | не́хтуватиме | не́хтуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | не́хтую | не́хтуємо, не́хтуєм |
| 2 особа | не́хтуєш | не́хтуєте |
| 3 особа | не́хтує | не́хтують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| не́хтуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | не́хтував | не́хтували |
| жін. р. | не́хтувала | |
| сер. р. | не́хтувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| не́хтуваний | ||
| Безособова форма | ||
| не́хтувано | ||
| Дієприслівник | ||
| не́хтувавши | ||