| нецві́чений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нецві́чений | нецві́чена | нецві́чене | нецві́чені |
| родовий | нецві́ченого | нецві́ченої | нецві́ченого | нецві́чених |
| давальний | нецві́ченому | нецві́ченій | нецві́ченому | нецві́ченим |
| знахідний | нецві́чений | нецві́чену | нецві́чене | нецві́чені |
| орудний | нецві́ченим | нецві́ченою | нецві́ченим | нецві́ченими |
| місцевий | на/у нецві́ченому, нецві́ченім | на/у нецві́ченій | на/у нецві́ченому, нецві́ченім | на/у нецві́чених |