| | |
| нобілітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нобілітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нобіліту́ймо |
| 2 особа | нобіліту́й | нобіліту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нобілітува́тиму | нобілітува́тимемо, нобілітува́тимем |
| 2 особа | нобілітува́тимеш | нобілітува́тимете |
| 3 особа | нобілітува́тиме | нобілітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | нобіліту́ю | нобіліту́ємо, нобіліту́єм |
| 2 особа | нобіліту́єш | нобіліту́єте |
| 3 особа | нобіліту́є | нобіліту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нобіліту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нобілітува́в | нобілітува́ли |
| жін. р. | нобілітува́ла |
| сер. р. | нобілітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нобіліто́ваний |
| Безособова форма |
| нобіліто́вано |
| Дієприслівник |
| нобілітува́вши |
