| | | | |
| нововстано́влений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нововстано́влений | нововстано́влена | нововстано́влене | нововстано́влені |
| родовий | нововстано́вленого | нововстано́вленої | нововстано́вленого | нововстано́влених |
| давальний | нововстано́вленому | нововстано́вленій | нововстано́вленому | нововстано́вленим |
| знахідний | нововстано́влений | нововстано́влену | нововстано́влене | нововстано́влені |
| орудний | нововстано́вленим | нововстано́вленою | нововстано́вленим | нововстано́вленими |
| місцевий | на/у нововстано́вленому, нововстано́вленім | на/у нововстано́вленій | на/у нововстано́вленому, нововстано́вленім | на/у нововстано́влених |
