| новові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | новові́рний | новові́рна | новові́рне | новові́рні |
| родовий | новові́рного | новові́рної | новові́рного | новові́рних |
| давальний | новові́рному | новові́рній | новові́рному | новові́рним |
| знахідний | новові́рний, новові́рного | новові́рну | новові́рне | новові́рні, новові́рних |
| орудний | новові́рним | новові́рною | новові́рним | новові́рними |
| місцевий | на/у новові́рному, новові́рнім | на/у новові́рній | на/у новові́рному, новові́рнім | на/у новові́рних |