| | | | |
| новозаві́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | новозаві́тний | новозаві́тна | новозаві́тне | новозаві́тні |
| родовий | новозаві́тного | новозаві́тної | новозаві́тного | новозаві́тних |
| давальний | новозаві́тному | новозаві́тній | новозаві́тному | новозаві́тним |
| знахідний | новозаві́тний, новозаві́тного | новозаві́тну | новозаві́тне | новозаві́тні, новозаві́тних |
| орудний | новозаві́тним | новозаві́тною | новозаві́тним | новозаві́тними |
| місцевий | на/у новозаві́тному, новозаві́тнім | на/у новозаві́тній | на/у новозаві́тному, новозаві́тнім | на/у новозаві́тних |
