| новоутво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | новоутво́рення | новоутво́рення |
| родовий | новоутво́рення | новоутво́рень |
| давальний | новоутво́ренню | новоутво́ренням |
| знахідний | новоутво́рення | новоутво́рення |
| орудний | новоутво́ренням | новоутво́реннями |
| місцевий | на/у новоутво́ренні, новоутво́ренню | на/у новоутво́реннях |
| кличний | новоутво́рення* | новоутво́рення* |