| ножени́й – прикметник | ||||
| (ножний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ножени́й | ножена́ | ножене́ | ножені́ |
| родовий | ножено́го | ножено́ї | ножено́го | ножени́х |
| давальний | ножено́му | ножені́й | ножено́му | ножени́м |
| знахідний | ножени́й, ножено́го | ножену́ | ножене́ | ножені́, ножени́х |
| орудний | ножени́м | ножено́ю | ножени́м | ножени́ми |
| місцевий | на/у ножено́му, ножені́м | на/у ножені́й | на/у ножено́му, ножені́м | на/у ножени́х |
| [розм.] | ||||