| нокауто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нокауто́ваний | нокауто́вана | нокауто́ване | нокауто́вані |
| родовий | нокауто́ваного | нокауто́ваної | нокауто́ваного | нокауто́ваних |
| давальний | нокауто́ваному | нокауто́ваній | нокауто́ваному | нокауто́ваним |
| знахідний | нокауто́ваний, нокауто́ваного | нокауто́вану | нокауто́ване | нокауто́вані, нокауто́ваних |
| орудний | нокауто́ваним | нокауто́ваною | нокауто́ваним | нокауто́ваними |
| місцевий | на/у нокауто́ваному, нокауто́ванім | на/у нокауто́ваній | на/у нокауто́ваному, нокауто́ванім | на/у нокауто́ваних |