| | |
| нокаутува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нокаутува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нокауту́ймо |
| 2 особа | нокауту́й | нокауту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нокаутува́тиму | нокаутува́тимемо, нокаутува́тимем |
| 2 особа | нокаутува́тимеш | нокаутува́тимете |
| 3 особа | нокаутува́тиме | нокаутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | нокауту́ю | нокауту́ємо, нокауту́єм |
| 2 особа | нокауту́єш | нокауту́єте |
| 3 особа | нокауту́є | нокауту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нокауту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нокаутува́в | нокаутува́ли |
| жін. р. | нокаутува́ла |
| сер. р. | нокаутува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нокауто́ваний |
| Безособова форма |
| нокауто́вано |
| Дієприслівник |
| нокаутува́вши |
