| нормото́нік – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нормото́нік | нормото́ніки |
| родовий | нормото́ніка | нормото́ніків |
| давальний | нормото́нікові, нормото́ніку | нормото́нікам |
| знахідний | нормото́ніка | нормото́ніків |
| орудний | нормото́ніком | нормото́ніками |
| місцевий | на/у нормото́нікові, нормото́ніку | на/у нормото́ніках |
| кличний | нормото́ніку | нормото́ніки |