| норови́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | норови́тися, норови́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | норові́мося, норові́мось, норові́мся | |
| 2 особа | норови́ся, норови́сь | норові́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | норови́тимуся, норови́тимусь | норови́тимемося, норови́тимемось, норови́тимемся |
| 2 особа | норови́тимешся | норови́тиметеся, норови́тиметесь |
| 3 особа | норови́тиметься | норови́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | норовлю́ся, норовлю́сь | норовимо́ся, норовимо́сь, норови́мся |
| 2 особа | норови́шся | норовите́ся, норовите́сь |
| 3 особа | норови́ться | норовля́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| норовлячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | норови́вся, норови́всь | норови́лися, норови́лись |
| жін. р. | норови́лася, норови́лась | |
| сер. р. | норови́лося, норови́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| норови́вшись | ||