| | |
| норови́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | норови́тися, норови́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | норові́мося, норові́мось, норові́мся |
| 2 особа | норови́ся, норови́сь | норові́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | норови́тимуся, норови́тимусь | норови́тимемося, норови́тимемось, норови́тимемся |
| 2 особа | норови́тимешся | норови́тиметеся, норови́тиметесь |
| 3 особа | норови́тиметься | норови́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | норовлю́ся, норовлю́сь | норовимо́ся, норовимо́сь, норови́мся |
| 2 особа | норови́шся | норовите́ся, норовите́сь |
| 3 особа | норови́ться | норовля́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| норовлячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | норови́вся, норови́всь | норови́лися, норови́лись |
| жін. р. | норови́лася, норови́лась |
| сер. р. | норови́лося, норови́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| норови́вшись |
