нявку́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нявку́чий | нявку́ча | нявку́че | нявку́чі |
родовий | нявку́чого | нявку́чої | нявку́чого | нявку́чих |
давальний | нявку́чому | нявку́чій | нявку́чому | нявку́чим |
знахідний | нявку́чий, нявку́чого | нявку́чу | нявку́че | нявку́чі, нявку́чих |
орудний | нявку́чим | нявку́чою | нявку́чим | нявку́чими |
місцевий | на/у нявку́чому, нявку́чім | на/у нявку́чій | на/у нявку́чому, нявку́чім | на/у нявку́чих |
[розм.] |