ня́ньчин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ня́ньчин | ня́ньчина | ня́ньчине | ня́ньчині |
родовий | ня́ньчиного | ня́ньчиної | ня́ньчиного | ня́ньчиних |
давальний | ня́ньчиному | ня́ньчиній | ня́ньчиному | ня́ньчиним |
знахідний | ня́ньчин, ня́ньчиного | ня́ньчину | ня́ньчине | ня́ньчині, ня́ньчиних |
орудний | ня́ньчиним | ня́ньчиною | ня́ньчиним | ня́ньчиними |
місцевий | на/у ня́ньчиному, ня́ньчинім | на/у ня́ньчиній | на/у ня́ньчиному, ня́ньчинім | на/у ня́ньчиних |