нівелі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нівелі́рний | нівелі́рна | нівелі́рне | нівелі́рні |
родовий | нівелі́рного | нівелі́рної | нівелі́рного | нівелі́рних |
давальний | нівелі́рному | нівелі́рній | нівелі́рному | нівелі́рним |
знахідний | нівелі́рний | нівелі́рну | нівелі́рне | нівелі́рні |
орудний | нівелі́рним | нівелі́рною | нівелі́рним | нівелі́рними |
місцевий | на/у нівелі́рному, нівелі́рнім | на/у нівелі́рній | на/у нівелі́рному, нівелі́рнім | на/у нівелі́рних |