| | |
| ні́вечити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ні́вечити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ні́вечмо |
| 2 особа | ні́веч | ні́вечте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ні́вечитиму | ні́вечитимемо, ні́вечитимем |
| 2 особа | ні́вечитимеш | ні́вечитимете |
| 3 особа | ні́вечитиме | ні́вечитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ні́вечу | ні́вечимо, ні́вечим |
| 2 особа | ні́вечиш | ні́вечите |
| 3 особа | ні́вечить | ні́вечать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ні́вечачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ні́вечив | ні́вечили |
| жін. р. | ні́вечила |
| сер. р. | ні́вечило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ні́вечивши |