| | |
| обагри́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обагри́тися, обагри́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обагрі́мося, обагрі́мось, обагрі́мся |
| 2 особа | обагри́ся, обагри́сь | обагрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обагрю́ся, обагрю́сь | обагримо́ся, обагримо́сь, обагри́мся |
| 2 особа | обагри́шся | обагрите́ся, обагрите́сь |
| 3 особа | обагри́ться | обагря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обагри́вся, обагри́всь | обагри́лися, обагри́лись |
| жін.р. | обагри́лася, обагри́лась |
| сер.р. | обагри́лося, обагри́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обагри́вшись |
