| обара́нити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (раптово обступити, оточити з усіх боків) | ||
| Інфінітив | обара́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обара́ньмо | |
| 2 особа | обара́нь | обара́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обара́ню | обара́нимо, обара́ним |
| 2 особа | обара́ниш | обара́ните |
| 3 особа | обара́нить | обара́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обара́нив | обара́нили |
| жін.р. | обара́нила | |
| сер.р. | обара́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обара́нивши | ||