| | |
| обато́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обато́ритися, обато́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обато́рмося, обато́рмось |
| 2 особа | обато́рся | обато́ртеся, обато́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обато́рюся, обато́рюсь | обато́римося, обато́римось, обато́римся |
| 2 особа | обато́ришся | обато́ритеся, обато́ритесь |
| 3 особа | обато́риться | обато́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обато́рився, обато́ривсь | обато́рилися, обато́рились |
| жін.р. | обато́рилася, обато́рилась |
| сер.р. | обато́рилося, обато́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обато́рившись |
