| оббри́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оббри́тий | оббри́та | оббри́те | оббри́ті |
| родовий | оббри́того | оббри́тої | оббри́того | оббри́тих |
| давальний | оббри́тому | оббри́тій | оббри́тому | оббри́тим |
| знахідний | оббри́тий, оббри́того | оббри́ту | оббри́те | оббри́ті, оббри́тих |
| орудний | оббри́тим | оббри́тою | оббри́тим | оббри́тими |
| місцевий | на/в оббри́тому, оббри́тім | на/в оббри́тій | на/в оббри́тому, оббри́тім | на/в оббри́тих |