| | |
| оббрьо́хуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оббрьо́хуватися, оббрьо́хуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оббрьо́хуймося, оббрьо́хуймось |
| 2 особа | оббрьо́хуйся, оббрьо́хуйсь | оббрьо́хуйтеся, оббрьо́хуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрьо́хуватимуся, оббрьо́хуватимусь | оббрьо́хуватимемося, оббрьо́хуватимемось, оббрьо́хуватимемся |
| 2 особа | оббрьо́хуватимешся | оббрьо́хуватиметеся, оббрьо́хуватиметесь |
| 3 особа | оббрьо́хуватиметься | оббрьо́хуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрьо́хуюся, оббрьо́хуюсь | оббрьо́хуємося, оббрьо́хуємось, оббрьо́хуємся |
| 2 особа | оббрьо́хуєшся | оббрьо́хуєтеся, оббрьо́хуєтесь |
| 3 особа | оббрьо́хується | оббрьо́хуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оббрьо́хуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оббрьо́хувався, оббрьо́хувавсь | оббрьо́хувалися, оббрьо́хувались |
| жін. р. | оббрьо́хувалася, оббрьо́хувалась |
| сер. р. | оббрьо́хувалося, оббрьо́хувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оббрьо́хувавшись |