| | |
| оббрі́хувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оббрі́хувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оббрі́хуймо |
| 2 особа | оббрі́хуй | оббрі́хуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрі́хуватиму | оббрі́хуватимемо, оббрі́хуватимем |
| 2 особа | оббрі́хуватимеш | оббрі́хуватимете |
| 3 особа | оббрі́хуватиме | оббрі́хуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрі́хую | оббрі́хуємо, оббрі́хуєм |
| 2 особа | оббрі́хуєш | оббрі́хуєте |
| 3 особа | оббрі́хує | оббрі́хують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оббрі́хуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оббрі́хував | оббрі́хували |
| жін. р. | оббрі́хувала |
| сер. р. | оббрі́хувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оббрі́хувавши |