| оббури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оббури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оббурі́мо, оббурі́м | |
| 2 особа | оббури́ | оббурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оббурю́ | оббуримо́, оббури́м |
| 2 особа | оббури́ш | оббурите́ |
| 3 особа | оббури́ть | оббуря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оббури́в | оббури́ли |
| жін.р. | оббури́ла | |
| сер.р. | оббури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оббу́рений | ||
| Безособова форма | ||
| оббу́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| оббури́вши | ||