| | |
| обва́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́жуймо |
| 2 особа | обва́жуй | обва́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́жуватиму | обва́жуватимемо, обва́жуватимем |
| 2 особа | обва́жуватимеш | обва́жуватимете |
| 3 особа | обва́жуватиме | обва́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́жую | обва́жуємо, обва́жуєм |
| 2 особа | обва́жуєш | обва́жуєте |
| 3 особа | обва́жує | обва́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обва́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обва́жував | обва́жували |
| жін. р. | обва́жувала |
| сер. р. | обва́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обва́жувавши |
