| | | | |
| обвальцьо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обвальцьо́ваний | обвальцьо́вана | обвальцьо́ване | обвальцьо́вані |
| родовий | обвальцьо́ваного | обвальцьо́ваної | обвальцьо́ваного | обвальцьо́ваних |
| давальний | обвальцьо́ваному | обвальцьо́ваній | обвальцьо́ваному | обвальцьо́ваним |
| знахідний | обвальцьо́ваний | обвальцьо́вану | обвальцьо́ване | обвальцьо́вані |
| орудний | обвальцьо́ваним | обвальцьо́ваною | обвальцьо́ваним | обвальцьо́ваними |
| місцевий | на/в обвальцьо́ваному, обвальцьо́ванім | на/в обвальцьо́ваній | на/в обвальцьо́ваному, обвальцьо́ванім | на/в обвальцьо́ваних |
