| | |
| обва́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́рюватися, обва́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́рюймося, обва́рюймось |
| 2 особа | обва́рюйся, обва́рюйсь | обва́рюйтеся, обва́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́рюватимуся, обва́рюватимусь | обва́рюватимемося, обва́рюватимемось, обва́рюватимемся |
| 2 особа | обва́рюватимешся | обва́рюватиметеся, обва́рюватиметесь |
| 3 особа | обва́рюватиметься | обва́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́рююся, обва́рююсь | обва́рюємося, обва́рюємось, обва́рюємся |
| 2 особа | обва́рюєшся | обва́рюєтеся, обва́рюєтесь |
| 3 особа | обва́рюється | обва́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обва́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обва́рювався, обва́рювавсь | обва́рювалися, обва́рювались |
| жін. р. | обва́рювалася, обва́рювалась |
| сер. р. | обва́рювалося, обва́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обва́рювавшись |
