| обверті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обверті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обверті́мо, обверті́м | |
| 2 особа | обверти́ | обверті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обверчу́ | обве́ртимо, обве́ртим |
| 2 особа | обве́ртиш | обве́ртите |
| 3 особа | обве́ртить | обве́ртять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обверті́в | обверті́ли |
| жін.р. | обверті́ла | |
| сер.р. | обверті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обве́рчений | ||
| Безособова форма | ||
| обве́рчено | ||
| Дієприслівник | ||
| обверті́вши | ||