| | |
| обвести́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (обгородитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обвести́ся, обвести́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обведі́мося, обведі́мось, обведі́мся |
| 2 особа | обведи́ся, обведи́сь | обведі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обведу́ся, обведу́сь | обведемо́ся, обведемо́сь, обведе́мся |
| 2 особа | обведе́шся | обведете́ся, обведете́сь |
| 3 особа | обведе́ться | обведу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обві́вся, обві́всь | обвели́ся, обвели́сь |
| жін.р. | обвела́ся, обвела́сь |
| сер.р. | обвело́ся, обвело́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обві́вшись |
