| | |
| обвика́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обвика́тися, обвика́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обвика́ймося, обвика́ймось |
| 2 особа | обвика́йся, обвика́йсь | обвика́йтеся, обвика́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обвика́тимуся, обвика́тимусь | обвика́тимемося, обвика́тимемось, обвика́тимемся |
| 2 особа | обвика́тимешся | обвика́тиметеся, обвика́тиметесь |
| 3 особа | обвика́тиметься | обвика́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обвика́юся, обвика́юсь | обвика́ємося, обвика́ємось, обвика́ємся |
| 2 особа | обвика́єшся | обвика́єтеся, обвика́єтесь |
| 3 особа | обвика́ється | обвика́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обвика́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обвика́вся, обвика́всь | обвика́лися, обвика́лись |
| жін. р. | обвика́лася, обвика́лась |
| сер. р. | обвика́лося, обвика́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обвика́вшись |
