| | |
| обвинува́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обвинува́чуватися, обвинува́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обвинува́чуймося, обвинува́чуймось |
| 2 особа | обвинува́чуйся, обвинува́чуйсь | обвинува́чуйтеся, обвинува́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обвинува́чуватимуся, обвинува́чуватимусь | обвинува́чуватимемося, обвинува́чуватимемось, обвинува́чуватимемся |
| 2 особа | обвинува́чуватимешся | обвинува́чуватиметеся, обвинува́чуватиметесь |
| 3 особа | обвинува́чуватиметься | обвинува́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обвинува́чуюся, обвинува́чуюсь | обвинува́чуємося, обвинува́чуємось, обвинува́чуємся |
| 2 особа | обвинува́чуєшся | обвинува́чуєтеся, обвинува́чуєтесь |
| 3 особа | обвинува́чується | обвинува́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обвинува́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обвинува́чувався, обвинува́чувавсь | обвинува́чувалися, обвинува́чувались |
| жін. р. | обвинува́чувалася, обвинува́чувалась |
| сер. р. | обвинува́чувалося, обвинува́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обвинува́чувавшись |
