| обви́слий1 – дієприкметник | ||||
| (від: обви”снути) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обви́слий | обви́сла | обви́сле | обви́слі |
| родовий | обви́слого | обви́слої | обви́слого | обви́слих |
| давальний | обви́слому | обви́слій | обви́слому | обви́слим |
| знахідний | обви́слий | обви́слу | обви́сле | обви́слі |
| орудний | обви́слим | обви́слою | обви́слим | обви́слими |
| місцевий | на/в обви́слому, обви́слім | на/в обви́слій | на/в обви́слому, обви́слім | на/в обви́слих |