| | | | |
| обворо́жений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (зачарований) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обворо́жений | обворо́жена | обворо́жене | обворо́жені |
| родовий | обворо́женого | обворо́женої | обворо́женого | обворо́жених |
| давальний | обворо́женому | обворо́женій | обворо́женому | обворо́женим |
| знахідний | обворо́женого, обворо́жений | обворо́жену | обворо́жене | обворо́жених, обворо́жені |
| орудний | обворо́женим | обворо́женою | обворо́женим | обворо́женими |
| місцевий | на/в обворо́женому, обворо́женім | на/в обворо́женій | на/в обворо́женому, обворо́женім | на/в обворо́жених |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
