| | | | |
| обворо́жливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обворо́жливий | обворо́жлива | обворо́жливе | обворо́жливі |
| родовий | обворо́жливого | обворо́жливої | обворо́жливого | обворо́жливих |
| давальний | обворо́жливому | обворо́жливій | обворо́жливому | обворо́жливим |
| знахідний | обворо́жливий, обворо́жливого | обворо́жливу | обворо́жливе | обворо́жливі, обворо́жливих |
| орудний | обворо́жливим | обворо́жливою | обворо́жливим | обворо́жливими |
| місцевий | на/в обворо́жливому, обворо́жливім | на/в обворо́жливій | на/в обворо́жливому, обворо́жливім | на/в обворо́жливих |
