| | |
| обворо́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обворо́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обворо́жуймо |
| 2 особа | обворо́жуй | обворо́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обворо́жуватиму | обворо́жуватимемо, обворо́жуватимем |
| 2 особа | обворо́жуватимеш | обворо́жуватимете |
| 3 особа | обворо́жуватиме | обворо́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обворо́жую | обворо́жуємо, обворо́жуєм |
| 2 особа | обворо́жуєш | обворо́жуєте |
| 3 особа | обворо́жує | обворо́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обворо́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обворо́жував | обворо́жували |
| жін. р. | обворо́жувала |
| сер. р. | обворо́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обворо́жувавши |
