| | |
| обву́глювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обву́глювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обву́глюймо |
| 2 особа | обву́глюй | обву́глюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обву́глюватиму | обву́глюватимемо, обву́глюватимем |
| 2 особа | обву́глюватимеш | обву́глюватимете |
| 3 особа | обву́глюватиме | обву́глюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обву́глюю | обву́глюємо, обву́глюєм |
| 2 особа | обву́глюєш | обву́глюєте |
| 3 особа | обву́глює | обву́глюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обву́глюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обву́глював | обву́глювали |
| жін. р. | обву́глювала |
| сер. р. | обву́глювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обву́глюваний |
| Безособова форма |
| обву́глювано |
| Дієприслівник |
| обву́глювавши |
