| | | | |
| обв’я́зуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обв’я́зуваний | обв’я́зувана | обв’я́зуване | обв’я́зувані |
| родовий | обв’я́зуваного | обв’я́зуваної | обв’я́зуваного | обв’я́зуваних |
| давальний | обв’я́зуваному | обв’я́зуваній | обв’я́зуваному | обв’я́зуваним |
| знахідний | обв’я́зуваний, обв’я́зуваного | обв’я́зувану | обв’я́зуване | обв’я́зувані, обв’я́зуваних |
| орудний | обв’я́зуваним | обв’я́зуваною | обв’я́зуваним | обв’я́зуваними |
| місцевий | на/в обв’я́зуваному, обв’я́зуванім | на/в обв’я́зуваній | на/в обв’я́зуваному, обв’я́зуванім | на/в обв’я́зуваних |
